Улюблений Чернігів

Церква Михайла й Федора

З історичних джерел нам відомо про мученицький подвиг Михайла та Федора. Чернігівський князь Михайло Всеволодович та його боярин Федір відмовилися виконати умови Батия щодо принизливого ритуалу поклоніння вогню та монгольським ідолам. Обоє було жорстоко закатовані й страчені. Вони загинули, але не стали на коліна перед ворогом. Їх мощі поховали в головному чернігівському храмі – Спасо-Преображенському соборі. Невдовзі православною церквою князь Михайло і боярин Федір були канонізовані. На жаль, у 1572 році мощі святих мучеників перенесено в Москву, де вони знаходяться і донині. 

В Україні здавна шанували святих мучеників Михаїла і Федора. І особливо пошановували їх в Чернігові. Недаремно, тут знаходиться єдиний в Україні храм Михайла і Федора. Його збудували біля р. Стрижень у мальовничому районі міста, що знаходиться недалеко від його головної площі.

Будівництво храму розпочалося у 1801 році, але через фінансову скруту будівництво завершили лише через 5 років. Освятили ж храм у 1808 році. Це був далеко не найважчий період в історії цього архітектурного достояння. Як тільки не використовували храм в радянські часи...

Спочатку вона була споруджена у стилі класицизму з елементами бароко. У другій половині XIX ст., внаслідок реконструкції, церкві надано візантійського зовнішнього вигляду.

У радянський період церква була зачинена. Храм повернуто церкві наприкінці ХХ ст. Сьогодні цей Храм належить Українській Православній Церкві Київського Патріархату (Чернігівська єпархія).

Іконостас храму виконаний в досить незвичайній формі на кошти парафінян та місцевих меценатів. Його у 2008 році створив  ніжинський майстер О. Кошель у золотаво-білих кольорах.

Сьогодні храм є окрасою спального району Чернігова, знов і знов "ловить" на собі захоплені погляди перехожих.